Йдеться про оптову партію форменого одягу, який не відповідав технічній специфікації товару і був непридатним для виконання службових завдань на передовій.

Для реалізації схеми, колишня засновниця столичного підприємства-виробника військового спорядження і представник цієї компанії запропонували хабар посадовцю Центральної бази забезпечення Нацгвардії, який мав «заплющити очі» на поставку бракованого товару.¹